Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки: Усі існуючі види адміністративних стягнень тісно пов'язані між собою й утворюють єдину систему. Їх насамперед об'єднує загальна мета: захист правопорядку, виховання осіб, що учинили адміністративні проступки, у дусі дотримання законів, а також попередження вчинення нових проступків як самими правопорушниками, так і іншими особами. Кожне стягнення є покаранням, мірою відповідальності, призначеної за проступки, а застосування будь-якого стягнення означає настання адміністративної відповідальності і тягне для винного несприятливі юридичні наслідки. Адміністративні стягнення, як правило, полягають в позбавленні або обмеженні прав чи благ. Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спеціальних індивідуальних актів управління, що мають примусовий характер. Примусовий вплив повинен бути справедливим, відповідати характеру проступку й особи правопорушника. Його тяжкість залежить від тяжкості проступку. За характером впливу стягнення поділяються на особисті, майнові, особисто-майнові. Так, попередження й адміністративний арешт спрямовані безпосередньо на особу правопорушника. До майнового належать штраф, виправні роботи, вилучення і конфіскація предмета. Особисто-майновим стягненням є позбавлення спеціального права. Це стягнення в тому або іншому обсязі впливає на особистість через його майнові інтереси. Стягнення також можуть бути разовими, одномоментними (конфіскація, попередження, штраф) і тривалими, розтягнутими в часі (арешт, позбавлення прав, виправні роботи). Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом "Про адміністративні правопорушення” та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Список використованої літератури:

1. .Адміністративне право України: Підручник /За ред. Ю.П.Батюка. – Х.: Право, 2008. – 528 с. 2. Закон "Про надзвичайний стан": від 26 червня 1992 p. //ВВР України. – 1992. - №28. 3. Закон "Про правовий статус іноземців" //ВВР України. – 1994. - №48. 4. Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1998. 5. .Кодекс України про адміністративне правопорушення. – К.: ПаливодаА.В.,2008. – 220 с. 6. Конституція України. Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996. – Х.: Фоліо, 2005. – 48 с. 7. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. -М.: "Юридическая литература", 1985. 8. Севрюгин В.Е. Проблемы административного права. - Тюмень: ТГУ, 1994. 9. Советское административное право. Учебник /под ред. Р.С.Павловского - К.: Издат-во «Вища школа», 1986. 10. Юридический справочник. - М.: Юрид. лит., 1990. 11. Юридический энциклопедический словарь. - 2-е изд., доп. - М.: Сов. энциклопедия, 1987.