психології сприйняття ситуації застосування вогнепальної зброї
Аспекти психології сприйняття ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження В епоху становлення нових соціальних відносин у суспільстві, розвитку процесів демократизації та гуманізації соціального середовища у працівників правоохоронних органів виникають невідомі раніше соціально-психологічні проблеми стосовно виконання своїх функціональних обов’язків. Одна з найгостріших – проблема застосування вогнепальної зброї на ураження (далі – ЗВЗУ). З одного боку, вона має адміністративно-правовий характер, а з іншого – суто професійний. Означена проблема досліджувалася фахівцями-психологами у зв’язку з процесом професійної підготовки працівників міліції (А. Волоков, А. Столяренко, А. Буданов, В. Андросюк, Л. Казміренко, Г. Юхновець, Ю. Лапутіна та інші), формуванням готовності до дій в екстремальних умовах (Н. Завалова, В. Бодров, Л. Гримак, В. Понаморенко, Л. Дика та інші), розв‘язанням внутрішньо-особистісного конфлікту, який часто виникає під час знешкодження людини, що скоює злочин (В. Малічевський). У науковій літературі, особливо в зарубіжній, досить широко розкрито тему формування готовності до дій за екстремальних обставин. Існує досить великий блок досліджень, пов‘язаних з реабілітацією військовослужбовців, які діяли в екстремальних умовах. Багато приділялося уваги й професійно-психологічній підготовці працівників міліції. Але проблематика психологічної підготовки міліціонерів до дій в умовах застосування вогнепальної зброї на ураження лишається й досі чистим аркушем. Традиційно цей аспект діяльності працівників правоохоронних органів розглядався крізь призму правових відносин (А. Перушин, Ю. Баулін, В. Глущенко та інші), а також формування готовності до дій в екстремальних умовах та діяльності за таких обставин ( В. Коломієць, В. Леферов, В. Медведєв та інші). Ситуація застосування вогнепальної зброї на ураження належить до складної системи соціально-психологічних відносин. У них відображені особливості процесів, які розгортаються в суспільстві, особливості взаємодії субкультурних прошарків суспільства, проблеми особистісного становлення працівника міліції, змістових елементів його свідомості, які забезпечують сприйняття ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження. Зрозуміло, що діяльність працівника міліції в цій ситуації формується на мотиваційних та ціннісних характеристиках особистості міліціонера, його культурних і релігійних орієнтаціях, і, зрештою, на індивідуальних особливостях соціальної перцепції. Ці елементи психічного в подальшому починають формувати предмет діяльності і мотиваційну сферу працівника міліції, на яких ґрунтується ефективність професійної підготовки та ефективність діяльності в реальних умовах [2]. Тому психологічна підготовка до дій в ситуації ЗВЗУ повинна ґрунтуватися саме на цих елементах, які організовують та інтегрують в єдину цілісність професійні знання, навички та досвід працівника правоохоронних органів. Сприйняття закономірностей суспільного життя, особливою частиною якого є застосування вогнепальної зброї, не залежить від того, на якому рівні воно здійснюється на основі образу даної ситуації в свідомості конкретного індивідуума. Тому ми поставили завдання виявити образ ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження в свідомості працівника міліції і перевірити ефективність соціально-психологічного тренінгу "Готовності до ЗВЗУ”. Оскільки таке дослідження має прикладний характер, то образ ситуації ми розкриваємо через призму ефективності діяльності в ситуації ЗВЗУ. Завданнями нашого дослідження, в даному, випадку є: • виявити мовні еквіваленти факторів, які впливають на ефективність діяльності працівників міліції в ситуації ЗВЗУ; • виявити особливості сприйняття ситуації ЗВЗУ працівниками міліції, які застосовували вогнепальну зброю на ураження в реальних умовах; • виявити особливості сприйняття ситуації ЗВЗУ працівниками міліції, які не застосовували вогнепальну зброю на ураження; • провести порівняльний аналіз образів ситуації працівників міліції, які застосовували і не застосовували вогнепальну зброю на ураження; • провести порівняльний аналіз образу ситуації ЗВЗУ групи, яка проходила соціально-психологічний тренінг "Готовності до ЗВЗУ”, і групи, яка його не проходила. Для з’ясування образу ситуації ЗВЗУ було відібрано 67 працівників міліції, які застосовували вогнепальну зброю на ураження. Виявлення мовних еквівалентів відбувалося на основі співбесід та експертної оцінки. Серед факторів, які негативно впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, працівники міліції назвали такі фактори: Фактори відповідальності: 1. Страх зазнати карної відповідальності. 2. Страх, що керівництво різко негативно реагуватиме на факт застосування вогнепальної зброї. Морально-етичний та релігійний фактори: 1. Відчуття провини. 2. Страх заподіяти гріх. 3. Страх зазнати кари Господньої. 4. Відчуття провини та сорому перед товаришами. 5. Побоювання, що не відповідаєш образові мужнього чоловіка. 6. Відчуття того, що повинен побороти себе і влучити в людину. Професійний фактор: 1. Невпевненість у правомірності застосування вогнепальної зброї. 2. Погане володіння навичками стрільби та пересування. 3. Неможливість передбачити поведінку злочинця. 4. Невпевненість в "законності” професійного обов‘язку. Соматично-психологічний фактор: 1. Відчуття внутрішнього напруження. 2. Всеохоплюючий страх. 3. Пригніченість волі. 4. Інтенсивні переживання. 5. Пригніченість. 6. Відчуття розгубленості та самотності. 7. Бажання втекти. 8. Зміни у відчутті часу. 9. Неприємні відчуття в сонячному сплетінні. 10. Напруження в плечах, шиї та руках. 11. М‘якість ніг. 12. Шум у голові та незрозумілі відчуття. 13. Агресія і злість. 14. Різноманітні відтінки страху (страх вбити, страх померти, страх вистрілити). 15. Жалість і до себе, і до злочинця. 16. Відчуття, що не можна застосовувати вогнепальну зброю проти людини. 17. Надконцентрація на об‘єкті небезпеки, тобто на злочинцеві або на його зброї. 18. Незнайомі раніше стани. Найширшим за обсягом характеристик, як бачимо, є соматично-психологічний фактор. Всі ці фактори є семантичною характеристикою суб‘єктивного простору застосування вогнепальної зброї на ураження, в якому відображаються функціональні стани, відчуття, очікування, перцептивні процеси, рівень самоконтролю, професійна готовність та когнітивна оцінка ситуації. При визначенні цих факторів ми свідомо уникали позитивного або негативного оціночного навантаження на семантичне значення, тому що один і той же фактор у різних людей може мати різний зміст і визначатися різними когніціями та, відповідно, здійснювати різний вплив на ефективність діяльності. Наприклад, релігійні відчуття, з одного боку, можуть призвести до зменшення шкоди, яка завдається злочинцю, що відповідає основним принципам гуманізму та орієнтації на суспільну корисність адміністративно-правової діяльності. З іншого боку, ці відчуття можуть призвести до повного гальмування діяльності співробітника міліції, результатом чого може стати невиконання обов‘язку або навіть загибель самого працівника. Виявлені мовні значення факторів, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, дали нам можливість використовувати ці показники для вивчення ступеня усвідомлення суб‘єктивної картини подій та для оцінки ефективності психологічного тренінгу з підготовки працівників міліції до дій в ситуації ЗВЗУ. На основі цих мовних значень було складено анкету. Мовні еквіваленти факторів, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, були використані для порівняння образу ситуації працівників міліції, які застосовували вогнепальну зброю на ураження, і тих, хто її не застосовував. У даному випадку при порівнянні образів ситуації ЗВЗУ використовувалася оцінка кожної позиції факторів, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ від 1 до 10 балів.